Слово про директора
Проходить час, проходять роки…
Народжуються нові покоління, люди – старшого покоління йдуть у вічність. Це закон життя, хоч і суворий.
Запрошую всіх читачів разом зі мною згадати директора, наставника, якого вже тривалий час немає з нами – Чалапка Івана Архиповича. Думаю, це буде приємно тим людям, які добре знали і працювали з цією талановитою людиною.
Працював з Іваном Архиповичем майже 20 років. Весь цей час спілкування з неординарною особистістю наклав свій відпечаток на стиль і характер роботи багатьох поколінь та колег.
Чалапко Іван Архипович – Заслужений вчитель України, відмінник народної освіти назавжди залишився в нашій пам’яті, як вчитель, як директор, котрий вважав роботу на педагогічній ниві справою свого життя. Безперервно, 34 роки, Іван Архипович працював директором Користівської середньої школи імені А.П.Гайдара. Дійсно, був майстром своєї справи, творцем нового і передового. Користувався великим авторитетом і повагою серед колег, директорів, батьків, учнів.
Іван Архипович чітко вимагав від членів педагогічного колективу чесного виконання своїх обов’язків, функцій. Давав широкий простір для творчого підходу. Не диктував вчителям власні підходи до навчання, а оцінював роботу педагога по кінцевому результату – знаннях учнів. Можливо, саме тому, зараз у Користівській ЗШ значна частина членів педагогічного колективу – вихованці Чалапка Івана Архиповича. Це вчителі: Бацман Т.С., Калюта В.О., Самокрик О.М., Сорока О.І., Правий О.В.
Усі свої сили, знання, вміння віддав Чалапко І.А. школі, їй присвятив найкращі роки свого життя. Сюди приносив свої роздуми, мрії, втілював їх у життя, в турботах і хвилюваннях залишав частку свого здоров’я.
Запали в пам'ять слова – «Нічого легкого в школі я Вам не обіцяю. А на мою підтримку розраховуйте завжди». І дійсно, згадуючи роки керівництва Івана Архиповича, працювати з такою вимогливою людиною до себе і до інших було нелегко. Систематичні вимоги тримали колектив у відповідному тонусі. Вимоги поєднувалися з повагою до кожної особистості з урахуванням індивідуальних особливостей кожного працівника.
Дуже тісними були зв’язки Івана Архиповича з Томазенком Ф.В. – директором Новопразької середньої школи. В своїх розмовах Іван Архипович досить часто згадував про організацію роботи з Федором Васильовичем. Особисто знав Івана та Василя Сухомлинських (братів). Часто спілкувався з ними, збагачувався їхнім педагогічним досвідом, поскільки з 1957 року працював на посаді інспектора шкіл Онуфріївського райво.
Особисте спілкування, з видатним педагогом, новатором В.О.Сухомлинським дало чимало роздумів для Івана Архиповича про педагогічну діяльність (згадував Іван Архипович). Це його і підштовхнуло до навчання і закінчення двох вузів Харківського педагогічного інституту та Київського університету.
Збереглися фото Чалапка І.А. з братом В.Сухомлинського – директором Онуфріївської школи І.О.Сухомлинським. Вважаю, що це вже реліквія – це люди, які стояли біля джерел становлення освіти області в регіонах.
Збереглися фото - зустрічі Чалапка І.А. з Народним учителем України Захаренком – директором Сахнівської школи, школи над Россю. Ця зустріч - двох титанів педагогічної ниви запам’яталась на все життя, поскільки розмова між ними не йшла про своє особисте, а про школу, про пошук, розвиток та підтримку здібного обдарованого вчителя та учня, виховання свідомого громадянина України, створення умов для творчого, інтелектуального, духовного самовдосконалення учнів.
Набутим досвідом Чалапко І.А. завжди щедро ділився зі своїми колегами. Я дуже добре пам’ятаю коли на базі Користівської ЗШ постійно проводилися семінари директорів шкіл з питань управлінської діяльності. Один з директорів того часу Олександрівської ЗОШ Бесарабов В.О. говорив: «Уроки вчителів як і стиль керівництва школою – класичний». Звичайно в цих словах була і оцінка роботи як директора так і педагогічного колективу. Ця розмова відбулася між мною та Віктором Олександровичем,- він високо цінив здобутки в управлінській діяльності Івана Архиповича.
В газеті «Ленінський прапор» від 2 квітня 1988 року Іван Архипович писав «Вважаю, що молодого вчителя треба відразу, так би мовити, привчати до порядку. Тому вимагаю, щоб усі функції, які повинен він виконувати, робив чесно. А його творчість – будь ласка, для цього даю широкий простір.
Завжди під постійним контролем тримаю планування молодого вчителя. Сам допомагаю, обов’язково закріплюємо наставників. Не диктую, які форми і методи йому використати на уроці. Про роботу суджу по кінцевому результату – знаннях дітей.». Ось в цьому увесь Іван Архипович Чалапко – планування, контроль, кінцевий результат.
З приємністю та великою ностальгією пригадую спільну роботу з цією шанованою та неординарною людиною. Минулого, звичайно, не повернеш. Можливо дещо можна було б виправити, змінити. Так, Іван Архипович був дуже вимогливим, строгим директором, пунктуальним, дотримувався авторитарного стилю керівництва. Та все його життя було чесним і справедливим. То ж за прожите і пережите перед людьми, я думаю, не соромно. Користівська середня школа, яку очолював Іван Архипович з 1963 року по 1997 рік мала і сьогодні має стійкі традиції і, вважаю, безсумнівний авторитет в районі та області.
Значну увагу, як директор, він приділяв педагогічним кадрам. Вчитель завжди в полі зору директора; він вимагав дисципліни, швидкого мислення, професійної майстерності, чіткого і абсолютного виконання посадових обов’язків. На мою думку, саме в цьому і криється секрет високого рівня знань учнів – постійному контролі уроку, фаховому його аналізі. І вчитель, вважав Іван Архипович, головна фігура на уроці, взагалі в навчально-виховному процесі. Сорок років педагогічної діяльності, більш ніж половина життя людини, Іван Архипович присвятив згуртуванню колективу вчителів – однодумців, бо «кадри вирішують все» - говорив Іван Архипович.
Іван Архипович був високоосвіченою людиною. Він міг зі знанням справи говорити на різні теми, давати поради та рекомендації.
На все життя запам’ятав одну з неприємних розмов з Іваном Архиповичем. Якось весняного сонячного дня на подвір’ї школи Іван Архипович в особистій розмові зі мною промовив, що вклав в школу душу, серце і все своє життя « І ніхто ніколи мене не згадає – про мою роботу, про недоспані ночі, та й про мене особисто». Можливо в чомусь і мав рацію Іван Архипович. Але його нелегку справу – справу його життя бути Вчителем з великої букви, бути на рівні висот, бути Людиною - згадує не одне покоління вчителів, директорів з якими працював Іван Архипович, згадують випускники школи, батьки, учні. І мій нарис, це згадка про мого директора школи, про мого наставника. За це йому шана і повага, бо багато чому я навчився в цієї розумної людини, хорошого педагога, доброго сім’янина і батька, гідного громадянина своєї держави, Заслуженого вчителя України Чалапка Івана Архиповича. Світла йому пам'ять…
Директор Користівської ЗШ
Заслужений працівник освіти України
Правий В.П.